VIII. Завершальні зауваження
У цій роботі ми зробили спробу поглянути на давньоіндійську філософію очима тих, хто перебуває під впливом ідей кібернетики. Це погляд на складну систему тільки в якомусь одному ракурсі. І він, звичайно, не відображує скільки-небудь адекватно усю систему в цілому. Ми упевнені, що навіть і в цьому специфічному ракурсі не побачили все те, що можна було побачити. Нам хотілося продовжувати цю роботу і притягнути до неї тих, для кого це світогляд і його мова є рідними. Нам думається, що треба продовжувати робити зусилля, спрямовані на розуміння іншого світу ідей. Для тих, хто живе у світі цих ідей, напевно, важливо, щоб вони розкрилися представникам іншої культури. Для представників європейської культури, гостро свідомих зараз необхідність залучення радикально нових представлень, напевно, дуже важливо зрозуміти склад мислення іншої системи переконаннь.
Поза сумнівом, що і в інших системах мислення старовини можна знайти деякі представлення, близькі до сучасних ідей кібернетики. Але нам здається, що тільки у філософії Древньої Індії, в її внутрішньому духовному вигляді можна по-справжньому побачити передвісники ідей кібернетики. Та все ж, звичайно, Древня Індія і сучасний світ – це різні світи думок. Але люди мають бути щасливі через те, що на землі виявилася не одна система представлень.
У цій роботі ми кілька разів намагалися звернути увагу на деяку близькість між буддизмом і сучасним філософським вченням – екзистенціалізмом. Звідси витікає, що певний зв’язок існує і між екзистенціалізмом і ідеями кібернетики. Генетична близькість цих напрямів безперечна: обоє вони виникли як реакція на обмеженість крайніх форм європейського раціоналізму. Вже після того, як ця робота була закінчена, ми познайомилися з дуже цікавою статтею Вяч.Вс.Іванова [45], де він говорить, що «як чергові завдання можна запропонувати зіставлення буддійської логіки і теорії пізнання з філософією екзистенціаліста і деякими загальними побудовами, пов’язаними з розвитком кібернетики». Хочеться думати, що ми якоюсь мірою виконали це завдання.
IX. Цитована література
♣ – «…Нічого немає випадкового у житті,
усе пов’язане і переплетене єдиним світлом Неба,
і кожна дрібничка має свою доцільність…
Коли я постану із праху, то поведу за собою світ.»
Василь Шкляр, «Ключ».
«Література – життєдайна криниця на цій планеті,
а поезія – її найб’ючкіше джерело.
І людина вічно шукатиме в поезії того,
чого вона не має і ніколи не матиме на землі.
І в цьому запевнення вічності поезії,
як вінця людської творчості»
(думка Т.Осьмачки)
1. Радхакришнан С. Индийская философия. – М.: Иностр. лит., 1956–1957.
2. Новый завет Господа нашего Иисуса Христа. – 11-е изд. – СПб.: Синод. тип., 1893.
3. Винер Н. Кибернетика и общество. – М.: Иностр. лит., 1958 .
4. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М.: Наука, 1971.
5. Михайлов А.И., Черный А.И., Гиляревский Р.С. Основы информатики. – М.: Наука, 1968.
6. Колмогоров А.Н. Теория вероятностей / Математика, ее содержание, методы и значение. – Т. II, гр. IX., М.: изд-во АН СССР, 1956.
7. Налимов В.В. Теория эксперимента. – М.: Наука, 1971.
8. Stcherbats ку Th. The Conception of Buddhist Nirvana. – Leningrad : Publishing Office of the Academy of Science of the USSR, 1927. Щербатской Ф. И. Концепция буддийской нирваны (пер. с англ. Б. В. Семичова и А. Н. Зелинского).// Ф.И. Щербатской. Избранные труды по буддизму. — М.: Наука, 1988. — С. 199—262. 9. Ольденберг Г . Будда . – M., 1890.
10. Тютчев Ф . И . Silentium // Тютчев Ф . И . Полн . co б p. соч . – СП б ., 1911. – С .92.
11. Нагель Э., Ньюмен Д. Теорема Геделя // Знание, 1970.
12. Арбиб М.А . Мозг, машина и математика. – Наука, 1968.
13. Индрукович П.Ф., Грибков В.С., Козырев В.П., Налимов В.В., Терехин Л.Т. Абстрактная живопись как особый – вырожденный – язык (в печати).
14. Щербатской Ф.И. Логика в Древней Индии. – СПб.: Тип. Импер. Акад. наук, 1902.
15. Щербатской Ф.И. Теория познания и логика по учению позднейших буддистов. – СПб.: Тип. “Герольд”, 1903.
16. Рис-Дэвидс Т.В. Буддизм: Очерк жизни и учений ГаутамыБудды. – СПб., 1906.
17. Villman-Grabowska H. Evolution semantiquedumot “dherma” // RocznikOrjentalistyczny. – Lwow-Warezawa, 1934. – №10. – Р .38–50.
18. Stcherbatsaky Th. The Central Conception of Buddhism and the Meaning of the Word “Dharma”. – L.: Royal Asiatic Society, 1923.
19. Топоров В.Н. Дхаммападаи буддийская литература // Дхаммапада. – М.: Изд-во вост. лит., 1960.
20. Топоров В.Н. Заметки о буддийском изобразительном искусстве в связи с вопросом о семиотике космологических представлений // Тр. по знак. системам. Вып. 2. – Тарту, 1965. – С. 221–230. (Учен. зап. Тарт. гос. ун-та; Вып. 181).
21. Упанишады . – М.: Наука, 1967.
22. Чхандогья упанишада . – М.: Наука, 1965.
25. Брихадараньяка упанишада . – М.: Наука, 1964.
24. Дхаммапада . – М.: ИВЛ, 1960.
25. Геллнер Э. Слова и вещи / Предисл. Б.Рассела. – М.: Иностр. лит., 1962.
26. Abel R. // Aktendes XIV InternationalenKongressesfürPhilosophie. – Wien, 1969. – Bd. 3. – S.351–356.
27. Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. – М.: Иностр. лит., 1958.
28. Гайденко П. Экзистенциализм // Философская энциклопедия. – М.: Сов. энциклопедия, 1970. – Т. 5. – С.538–545.
29. Kraft J. Von HusserizuHeidegger, 1957.
30. Popper K. A Realistic View of Logic and History // Physics, Logic and History: the firstInternational Colloquium(University of Denver, May, 16–20, 1966) / Ed. Yourgrauand Brock. – L.: Plenum Press H.-Y., 1970.
31. Г ecce Г . Игра в бисер . – М .: Худ . лит . ,1969.
32. Ширков Д.В. [Интервью] // Знание – сила. – 1971. – № 4.– С.10–12.
ЗЗ. Франциск Ассизский. “Гимн творению”, обыкновенно называемый “Гимн солнцу”. Цит. по.: Барин А. Франциск Ассизский. – СПб., 1913. – С.52, 53.
34. Фишер И. От брахманизма к индуизму // Боги, брахманы, люди. – М.: Наука, 1969.
35. Топоров В.Н. [Комментарий] / Дхаммапада. – М.:ИВЛ,1960.
36. Price D.K. The Scientific Estate. – Cambridge ( Mass. ): The Belknap Press of Harvard University Press , ,1965.
37. Бхагавад – Гита . – Калуга , 1914.
38. Derek J. de SollaPrice. Automata in History, Automata and the Origins of Mechanism and Mechanistic Philosophy // Technology and Culture. – 1964. – V. 5, №1. – P.9.
39. Бонгард М.М. Проблема узнавания. – М.: Наука, 1967.
40. Автоматический анализ сложных изображений: Сб. переводов / Под ред. З.М.Бравермана. – М.: Мир, 1969.
41. Андерсон Т. Введение в многомерный статистический анализ. – М.: Физматгиз, 1963.
42. Статистические методы классификаций: Вып. 1. / Сб. статей / Под ред. Ю.Н.Благовещенского. – М.: Изд-во МГУ, 1969. (Препринт № 6). В препринте приведена библиография из 489 наименований.
43. Lubischew A.A. Philosophical Aspects of Тахо n о m у / / An. Rev . of Entomology . – 1969. – V . 14. – P .19–38,. Русский перевод см.: Любищев А.А. О критериях реальности в таксономии / Информационные вопросы семиотики, лингвистики и автоматического перевода. – М.: ВИНИТИ, 1971. – Вып. 1. – С.67–81.
44. Налимов В.В. Логические основания прикладной математики. – М.: Изд-во МГУ, 1971. (Препр № 24).
45. Иванов В.В. Об аналогиях между буддийской логикой и новейшей европейской наукой // Мат. по истории и филологии Центральной Азии. – Улан-Удэ, 1967. – Вып. 3. – С.143–147.
♣:
«Незриме довкілля», Теренс Кемп МакКенна,
Деннис Дж. МакКенна
«Ідея, що ми оточені іншими вимірами,
представляється дивною сучасному суспільству –
такою ж дивною вона здавалася першим шаманам-травникам
[волхвам, друїдам, …святцям],
коли вони у своєму експериментуванні виявили галюциногенний портал.
Який він, світ за порогом [міражу галюцинацій]?
Відповідь на це питання означає перифраза: як влаштована свідомість?
Якщо світ «за порогом» включити в консенсус [природного бутя],
як свого часу електрон і чорні діри космосу,
якщо світ «за порогом» визнають частиною зрілого,
науковообґрунтованого підходу до Всесвіту –
тоді наша власна борня
стане природним проявом світів нових можливостей.
Якщо поетика надає науковому мисленню фон
[такт, частоту хвиль],
співзвучний нашому досвіду –
вона має бути трансом.
А чи перекликається стан трансу поетики із філософією?»
↓
ґолема
