VI. Елементи технічної кібернетики
Кібернетика – так, як ми її зараз розуміємо, – це не тільки система поглядів, але також і інструкція до дії. Зараз можна говорити про створення автоматичної системи управління, про розробку автоматів, що наслідують діяльність людини, про побудову систем оптимального управління технологічними процесами, цілими підприємствами і, можливо, суспільством в цілому. Докібернетична техніка могла створювати скільки завгодно складні елементи тієї або іншої системи, але питання про управління залишалося відкритим, – воно вирішувався поза науковими представленнями.
♣ – наприклад, впровадження електронного голосування (добровільного і таємного!) по всім рішенням влади та(чи) «законотворців» – особливо негативного відношення народу країни до дій на проектів нових звичаїв. Це і могло би стати сучасною і справжньою «новою демократією» управління суспільством.
До нашого здивування, в Древній Індії, в діяльності йогів, ми знаходимо елементи технічної кібернетики. Вже не одне тисячоліття йоги володіють надзвичайно складною і добре аргументованою системою управління організмом людини. Зараз ми повинні визнати, що це була перша створена людиною структура управління великою системою. У ній використовувався, правда, даний від природи інформаційно-логічний пристрій – мозок людини і його нервова система. І ми повинні визнати, що ця структура управління виявилася надзвичайно тонкою. Механізм її залишається таким, що досі є не до кінця зрозумілим із позицій європейської науки. І більше того, досі, наскільки нам відомо, ніхто і не намагався зрозуміти її у рамках сучасних кібернетичних представлень.
Треба відмітити і ту обставину, що наша європейська медицина досі залишається на докібернетичном рівні: в ній і не виникає завдання розробки оптимальної системи управління організмом людини*23.
*23 Цікаво відмітити, що європейська релігійна думка, незважаючи на її великий містичний досвід, все ж не розробила чіткої системи управління тілом, хоча відомі дивні приклади: переймаючись стражданнями Христа, деякі містики уміли силою співпереживання викликати стигмати – рани, нанесені Христу при розп’ятті.
Вчення йогів виникло раніше буддизму. Ми тут не робитимемо якої-небудь спроби прослідкувати зв’язок між цими двома системами представлень. Для нас досить того, що обоє ці навчання виникли в одному і тому ж інтелектуальному полі, органічною частиною якого були представлення, ідейно близькі до сучасних. І звідси представляється цілком природним, що перша технічно розроблена структура управління з’явилася в Індії. Цікаво, що йоги уперше зіткнулися і з проблемою автомата*24. Ось що про це говорить Радхакрішнан: «Ті йоги, які досягають здатності самадхи* 25 …можуть створювати всякі тіла …Кожне з цих тіл має власну читу♣, або розум, званий нірманачітой, або штучним розумом.
*24 Детально про докібернетичну історію автоматів, правда без згадки про досягнення Індії, див. в [38].
*25 «Самадхи (♣ – «сам, а дихаю») – це стан екстазу, в якому зв’язок із зовнішнім світом порушується» [1, 2, с. 316].
♣ – дослівний переклад санскритського слова «чита»:
– складений, звалений в купу, скупчений, нагромаджений, накопичений | поміщений на лінії, розташований в лінію | поміщений на лінії, розташований в лінію | зібраний, зосереджений, отриманий | купа, множина.
Штучні тіла з їх чітами відрізняються від звичайних тіл, оскільки вони абсолютно систематичні у своїх діях. Свідомість йоги контролює ці різні автомати. Як тільки автомат «…який має свою долю і який повинен виснажити певну порцію відкладеної карми, виконає своє завдання, йоги усувають свій контроль над ним, і «людина» гине раптовою смертю. На відміну від звичайного розуму, переживання штучного розуму не залишають після себе слідів» [1, 1, с. 322].